Нещодавно я писав про легенду світового футболу – парагвайського голкіпера Хосе Луїса Чілаверта. І ось сьогодні мені прийшла ідея створити нову рубрику ‘’Спорт і мистецтво’’, де відтепер я буду розповідати про справжні спортивні таланти, які вже давно стали світовими легендами спорту. І сьогодні я хочу розказати вам про легенду світового біатлону – Уле-Айнара Бьорндалена, який над успішно почав свій виступ на зимовій олімпіаді в Сочі, вигравши своє 7 олімпійське золото!

Бьорндален за мірками біатлону вже немолодий спортсмен, йому вже 40 років, але його запалу на біатлонній трасі може позаздрити любий молодий біатлоніст. І ще один важливий і цікавий факт – Уле-Айнар Бьорндален також прекрасний лижник, правда у цьому виді спорту його успіхи значно скромніші.

Отже, народився майбутній чемпіон у 1974 році, і з дитинства полюбив спорт – займався футболом, гандболом, бігом на довгі дистанції, велоспортом тощо. Думаю,  саме таке надзвичайне спортивне дитинство і стало основою для досягнень майбутнього короля біатлону.

Головна фішка Бьорндалена – це його просто нереальна швидкість на трасі. Два-три промахи для нього абсолютно не завада для здобуття чергової перемоги, або місця на подіумі. Це він і довів у спринтерській гонці в Сочі; так, там у нього був тільки один промах, але більшість біатлоністів, що фінішували позаду, не змогли і близько наблизитися до його результату.

Навіть в 40 років ця унікальна людина не зупиняється і впевнено йде до своїх нових перемог. Це і не дивно, адже Бьорндален хоче перевершити рекорд свого співвітчизника – лижника Бьорна Делі по числу олімпійського золота, до цього йому залишилося всього 2 золоті медалі (у Бьорна їх 8).

На даний момент за свою кар’єру Бьорндален виграв 19 чемпіонатів світу у різних дисциплінах, 7 золотих медалей на зимових Олімпіадах, а також 6 раз ставав переможцем загального заліку кубку світу. Також йому належить унікальний рекорд – у 2002 році на зимовій олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті  він став абсолютним олімпійським чемпіоном у біатлоні, вигравши всі золоті медалі у всіх можливих біатлонних дисциплінах.

Уле-Айнар Бьорндален може і має слугувати прикладом не тільки для спортсменів, але і для простих людей; прикладом віри у себе, невтомної роботи над собою і досягнення поставлених цілей.

Звісно ж, ми всі вболіваємо за наших українських спортсменів, і сподіваємося, що медаль Віти Семеренко для нас не остання на цій олімпіаді. Але я особисто вболіваю також за Уле-Айнара Бьорндалена, хочеться і надалі спостерігати цю неймовірну біатлонну феєрію у його виконанні!