Неймовірна історія джаз бунтівника Діззі Гіллеспі

Діззі Гіллеспі
На етапі зародження джаз музики було безліч талановитих музикантів, одні ‘’брали’’ талантом, інші харизмою. А от музикантів, які поєднювали у своїй творчості харизму і талант – були насправді одиниці, і один з них, безумовно, – Діззі Гіллеспі.

 Без долі сумніву, він залишив яскравий слід в історії джазу, заснував новий стиль, записав безліч альбомів і створив декілька музичних колективів. Діззі віртуозно грав на трубі, загнутою вгору. Під час своїх виступів глядачі з подивом і захватом дивилися на обличчя музиканта, адже під час гри на трубі він роздував свої щоки до неймовірних розмірів.

Джон Гіллеспі був самою молодшою – дев’ятою дитиною в сім’ї. Зростав він у звичайній робочій родині, однак його тато весь вільний час від роботи приділяв саме музиці і був зіркою місцевого ансамблю.

Інструментів в квартирі було справді багато, і маленький Джон натхненно видобував звуки з усіх, до яких міг дотягнутися. І саме у дитинстві він отримав своє прізвище Діззі за свої витівки і пустощі, адже був він справжній шибайголова. Однак музику він любив не менше, ніж розваги…

В 10 років він став студентом Лорінбургського інституту – загальноосвітнього коледжу для темношкірих дітей. Тут він вчився грати на тромбоні, відвідував заняття з теорії і гармоніки. Але улюбленим інструментом від самого початку у Джона була труба, грі на якій він вчився, що цікаво, самостійно. В 15 років він зрозумів: труба – це Його інструмент!

Починав свою кар’єру Діззі у нічних клубах Філадельфії у якості третього трубача бенду Френка Фейрфакса. Але доволі швидко він переїжджає до Нью-Йорку, де стає учасником оркестру Тедді Хілла. Цікавий факт – на прослуховування він з’явився у ‘’босяцькому’’ прикиді, що на той момент розцінювалась як величена неповага, але його віртуозна гра тоді настільки вразила всіх, що Тедді просто не зміг йому відмовити.

Але в оркестрі Діззі продовжує себе вести ‘’по-пріколу’’. Його невимушена поведінка налаштовує проти себе практично весь колектив, але його майстерність виграє і Тедді вдається зам’яти конфлікт. У Європейському турі Діззі, вперше для себе, грає партії першої труби
Діззі

У 1939 році оркестр розпадається і наш герой переходить до колективу Кеба Келоуея. Насмішки і кепкування Діззі не припиняються і його талант тут вже не допоміг, після бійки з кулаками його було звільнено. Однак саме під час роботи в цьому колективі він починає співпрацювати і записувати твори з музикантами, які власне і вприлини на всю його подальшу творчість.

Наприкінці 40-их років Гіллеспі вже був справді відомий завдяки своїй незрівнянній манері гри. Його музика була унікальною, бо він не просто грав, він жив всередині своєї композиції, завдяки чому глядач відчував кожну ноту його мелодії.

Діззі не зупиняється на досягнутому, і разом з Чарлі Паркером і Телоніусом Монком створює новий стиль – бібоп. І з цього починається злет музиканта – він створю нові бенди, записує пластинки і збирає тисячі поціновувачів його творчості на своїй концертах.

Коли він грав на трубі, його шия і щоки немовби підключалися до потужного насосу. Його феномен вивчали вчені і прийшли до висновку, що патологія ларнгоцеле – повітряна кіста гортані, із-за якої його шия роздувалась під час проходження повітря для гри на трубі. Однак ця кіста у людини може бути одна, а тут зразу два повітряних мішка…

Щоки ж у музиканта набирали таких розмірів по причині ‘’хвороби склодува’’. Постійний сильний вплив на м’язи розтянув і деформував щоки, що і стало візитною карткою музиканта.

Весельчак Діззі прожив яскраве творче життя і залишив по собі справжній музичний скарб. Він помер у 1993 році у Нью-Джерсі від онко хвороби підшлункової залози.

Поделиться в соц. сетях

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>