Враження від фільму ”Поводир”

Поводир

Нарешті, в останні дні прокату, я переглянув у кінотеатрі новий український фільм ‘’Поводир’’, що номінований від нашої країни на чергову премію ‘’Оскар’’.

На сюжеті довго зупинятися не буду. Скажу лише, що фільм розповідає про нелегку долю американського хлопчика-сироти, у якого підступно вбили батька працівники КГБ СРСР. Вони починають переслідувати самого хлопця, який встиг забрати у батька важливі документи, що можуть скомпрометувати радянську владу (правда, сам хлопець про існування цих документів, звісно ж, не знав). По дорозі хлопчик зустрічає сліпого кобзаря Івана і стає його поводирем. Іван же обіцяє допомагати і оберігати хлопця. Пізніше хлопчик знайомиться з цілим колективом сліпих кобзарів, з якими радянська влада так само вирішила звести рахунки.

Звісно ж, фільми на таку тематику дуже рідко буває розважальними, цей фільм – це справжня драма, що заснована на реальних подіях.

Для початку про візуальні складові фільму. Саундтрек, на мою думку, у фільмах такого жанру просто не потрібен. Хоча, якщо чесно, навіть не запам’ятав, чи лунала якась музика під час фільму. Запам’яталась тільки пісня кобзарів в кінці фільму і, звісно ж, пісня Джамали на початку фільму. Дуже вдало підібрана як пісня, так і її тематика, враховуючи, як будуть розвиватися події у фільмі далі. Зразу ж декілька слів про акторську гру Джамали. Читав, що для неї це був цікавий і дуже складний досвід. І я би сказав, що, все-таки, вона трохи перегравала свою роль.

Операторська робота, я вважаю, просто неперевершена. Всі картинки, фони і т.д. абсолютно не відволікають і навіть доповнюють фільм. У певних моментах навіть складалося враження, що дивишся якісь голлівудський фільм.

Ну і про акторську гру. Реально фільм ‘’виїжджає’’  і сприймається саме так, як задумав режисер, саме завдяки просто неймовірній акторській грі Стаса Боклана, що зіграв роль кобзаря Івана. Це неможливо передати на словах – вираз обличчя, міміка, рухи… Такої акторської віддачі я не бачив напевно ще в жодному фільмі за все своє життя. Все, що я можу сказати – це Браво!!! Решта ж акторів чимось особливим не запам’ятались.

Але, думаю, цей фільм створювався не з метою оцінки саундтреку, акторської гри і т.п., а з намірами відкрити невідомі сторінки історії багатьом українцям та і просто показати нам приклад життя щирих і справжніх українців – свідомих патріотів своєї держави. І цей задум вся знімальна група фільму виконала на відмінно. Однозначно, це, перший український фільм,який справді гідний премії ‘’Оскар’’!

І як було приємно, що, не дивлячись на те, що це вже останні дні прокату ‘’Поводиря’’, у кінотеатрі все одно був аншлаг.

Отже, з кожним новим фільмом, Україна виходить на вищий і вищий рівень кінематографу. І вже у грудні нас чекає чергова українська прем’єра – на цей раз анімація ‘’Бабай’’.

Поделиться в соц. сетях

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>