Художниця Вероніка Левицька: інтерв’ю

Вероніка Левицька

Сьогодні ми розпочинаємо цикл інтерв’ю з молодими українськими митцями. І сьогодні у мене у гостях львівська художниця Вероніка Левицька.

-          Розкажи в двох словах про себе, і звідки з’явився потяг до малювання?

У мене тато був художник і хотів, щоб дитина йшла по його стопам, тому і віддав мене у художню школу. Мені подобалось малювати, але своє майбутнє, пов’язане з живописом, я тоді ще не уявляла. Коли поступила до університету, мені повідомили, що остання моя робота у художній школі зайняла перше місце на одному з конкурсів по Західній Україні. Тоді почала вже серйозно замислюватися над подальшим своїм розвитком у живописі. Але, як і більшість молодих людей, мене турбували сумніви, що ж з цього вийде. У цьому плані дуже підтримали друзі. Перша моя серйозна  робота – це абстрактна робота про листя, доречі фактично єдина моя робота у рамці. Далі я почала малювати більше в ізотеричній тематиці.

Листя

-          Я зауважив, що у більшості твоїх робіт важливу роль відіграє тематика вогню – сонця, що ти хочеш цим донести?

Так дійсно, ну ще вода. Ну синій колір – це колір душі. За допомогою цього коліру я хочу передати енергію людини – картини. Вогонь – це більше реальні дії людини, жага людини до життя.

-          Звідки черпаєш натхнення для своїх робіт?

Натхнення для мене це настрій. А взагалі, кожна людина, яка щось створює, має розуміти, що це її, рідне, те, без  чого вона не уявляє своє життя. Тоді і натхнення завжди буде присутнє. Коли починала малювати довго визначалася з тематикою моїх робіт, що мені найближче.

Надихнули мене австралійка Андреа Літе, яка почала малювати абстракції ще у віці 8 місяців і займається цим до сих пір. У віці двох років її прийняли у асоціацію художників.  Це людина, яка надзвичайно талановито працює. Так я прийшла в абстракцію, правда дуже скоро перейшла до ізотеричних робіт.

Вважаю, що так і у кожному мистецтві, навіть якщо ви вже відчуваєте своє призначення, свій талант, не творіть тільки канонами, експериментуйте, знаходьте і відкривайте для себе щось нове!

-          Яка різниця для тебе між ремеслом і мистецтвом?

Ну, поясню на прикладі, майстер робить горнятко. Він може зробити його звичайним, яке можна придбати у кожному другому магазині – це ремесло. А от коли це горнятко буде якоїсь незвичної форми, яскраве, декороване тощо – це для мене вже  мистецтво.

-          Ти вже згадувала про свої моменти сумнівів, коли починала малювати. Як ти вважаєш, з чого варто починати свій творчий шлях, на які питання людина має дати собі відповідь, щоб зрозуміти, що це справа її життя?

Важливо вміти знаходити творчість у всьому. Головне не думати спочатку про гроші, а думати про те, як само реалізуватися. Ми прийшли в цей світ для розвитку – свого і світу, звісно ж. Якщо саме на такі тезіси звертати увагу на початках, я вважаю, що буде успіх та і гроші теж, як наслідок.

-          Якими видами мистецтва ще цікавишся у житті?

Флейта-бансурі, майстер-класи з гри на якій проходять у Макочі. Почала грати я на дев’ятому місяці вагітності, були дуже цікаві і незвичні відчуття. Образ людини з флейтою – це відкриття душі людини, тому мені це і подобається. Зараз у мене вже підростає дитина, і скоро з’явиться трошки більше вільного часу, і я з задоволенням продовжу заняття на флейті.

-          Твої побажання нашим читачам.

Не бійтеся, пробуйте і розкривайте себе. І якщо вже за щось взялися, то викладайтеся на всі 100%.

Дякую Вероніці за щире інтерв’ю і бажаю невичерпного натхнення і особистого розвитку!

Поделиться в соц. сетях

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>